Всі чули про строгий порядок слів в англійському реченні. Але ми чомусь його сприймаємо як якусь забаганку. Мовляв, що змінитися, якщо я переставлю слова місцями: від перестановки доданків сума не міняється.
Колись мені це дуже доступно пояснили з допомогою одного простого прикладу:
Змія вкусила хлопчика. = Хлопчика вкусила змія.
В українській мові ми переставляємо слова місцями, але все одно ясно, хто кого вкусив.
Попробуєм так само переставити слова в англійській:
A snake bites a boy. = A boy bites a snake.
В першому реченні – все, як завжди. У другому – хлопчик вкусив змію.
Чому так? В англійському реченні на першому місці завжди стоїть ХТО виконує дію (підмет), на другому місця – сама ДІЯ (присудок), далі – вся інша інформація (другорядні члени речення).
Якщо на початку речення стоїть змія, то змія кусає. (A snake bites a boy)
Якщо на початку речення – хлопчик, то хлопчик кусає. (A boy bites a snake.)
А тепер найцікавіше. ЧОМУ в українській мові ми переставили слова місцями, і речення не змінило значення, а в англійському – така драма?
Тут прийдеться трохи помучитися і згадати уроки мови. Але воно того варте.
В українському реченні маємо купу відмінків, закінчень і інших граматичних штучок:
- змія -Називний відмінок слова хто? що? показує, що це слово – підмет, тобто виконує дію
- хлопчика – кого? що? – знахідний відмінок, показує, що це слово не підмет, тобто не виконує дію. В нашій мові підмет може стояти лише у називному відмінку
- вкусила – закінчення -а вказує, що дію було зроблено чимось або кимось жіночого роду, у нашому випадку змією.
Ви можета переставляти слова скільки завгодно: поки ви не будете змінювати закінчення в словах, значення речення НЕ зміниться.
А в англійській мові НЕМАЄ ні родів, ні відмінків. Значення речення НАПРЯМУ залежить від порядку слів: на початку речення стоїть той, хто виконує дію (підмет), далі сама дія (присудок). Сталий порядок слів відповідає за значення речення.
Отут і лежить величезна відмінність між українською і англійською мовою. Грубо кажучи, ми передаємо інформацію за рахунок закінчень вкінці слова, в англійській мові – за рахунок порядку слів.
Для тих, хто вивчає англійську, сталий порядок слів у реченні – це ПРЕКРАСНА новина. Подумаймо логічно, що легше запам’ятати: сталий і тому завжди однаковий порядок слів у реченні ЧИ закінчення до СЕМИ відмінків, ЧОТИРЬОХ відмін, РІД (чоловічий, жіночий, середній) кожного !!! іменника. І це ще не все, що ми маємо в українській мові. Очевидно, легше запам’ятати кілька правил про те, як розміщувати слова в рядок.
Висновок: помилково вважати, що порядок слів – це ще одна заморочка і перешкода на нашій тернистій дорозі. Та якби його не було, то, можливо, прийшлося б вчити цілу КУПУ набагато складніших граматичних заморочок.
Саме завдяки сталому порядку слів, який ‘організовує’ речення і передає ключову інформацію, англійську вважають відносно легкою для вивчення. Отак.
