Хоч стаття і має романтичну назву, мова піде про одну дуже практичну штуку.
Уявіть, що ви хочете вивчити англійську. з чого будете починати? З Present Simple? З займенників i, you, he, she, it? Чи вчити слова?
Ми зазвичай починаємо вчити мову зі слів, розбираємося в граматиці і нюансах, намагаємось все запам’ятати. Це нормально. Але часто веде від нерозуміння і здивування (А навіщо стільки часів/артиклів та ін?) до тупіку (я ніколи не вивчу тої мови).
Якщо глянути на мову згори, з висоти пташиного польоту, то побачите загальну картину, і буде легше розібратися з деталями (граматикою, словами та ін).
Так можна зекономити масу часу і нервів.
Про НАЙважливішу таку штуку я розказувала раніше. Почитайте! Її так само не кажуть початківцям, але вона сильно спростить вам життя:)
А сьогодні поговоримо про таке:
Про однакові слова
В англійській мові одне і те саме слово може бути і дієсловом, і іменником. Наприклад,
- to start (починати) – start (початок)
- to run (бігати) – run (біг)
- to visit (відвідувати) – visit (відвідини, візит)
Ви, можливо, помітили, що в англійській мові підозріло короткі слова. Щоб з дієслова зробити іменник не потрібно додавати три префікси і чотири суфікси, як в нашій мові. Така практика сильно “збільшує” слова.
Дехто скаже: ну а як зрозуміти, яке слово перед нами, якщо вони однаково виглядають. Ну, це зовсім не проблема: по контексту речення все ясно. Ви не сплутаєте. Наприклад,
I visited Miami two years ago. (visit – дієслово)
My last visit to Miami was two years ago. (visit – іменник)
Однакові слова – це невелика компенсація за неспівпадіння букв на письмі і звуків у вимові. Багато людей на то жаліються.
Про мінус на мінус
Англійська мова проти двох заперечень: в реченні може бути тільки ОДНЕ заперечення.
I have never worn a dress. Я ніколи не одягала плаття.
Два заперечення в одному реченні збивають з толку іноземців. Як відомо, мінус на мінус дає плюс.
Ми привикли, і нам це здається природнім. Але, якщо логічно подумати, то одне з двох заперечень точно зайве.
В англійській мові все так: одне речення – одне заперечення.
Що цікаво, в нашій мові ми не зупинилися на двох запереченнях в одному реченні. А пішли далі: можем і три заперечення поставити.
Я ніколи тобі більше нічого не скажу.
По-англійськи як не крути: все одно буде з одним запереченням:
- I will never tell you anything
- I will tell you nothing.
- I won’t tell you anything.
Про “ти” і “Ви”
Ця особливість англійської – моя улюблена.
Буває, не знаєш як говорити до людини: на ти чи на ви. На ти може прозвучати фамільярно. На ви – відразу офіційно і створює незграбну дистанцію.
В англійській нема такої проблеми. Слово you актуальне у будь-якій ситуації. Дієслова так само НЕ мають форми на ви, як в українській мові (дай-дайте, купи-купіть).
Звичайно, є інші способи звернутись ввічливо. Але вони не такі категоричні. Плюс вчити закінчень не потрібно:)
