Як визначити, який у вас рівень англійської?
Самостійно (по своїх відчуттях) або пройдіть тест. Але будьте готові, що результат другого тесту буде інший, як результат першого, і це нормально. Жодна програма і навіть викладач не визначать ТОЧНО, скільки ви вже знаєте. Плюс тести не можуть оцінити ваших розмовних навичок. Результат тесту на визначення мови – дуже приблизний, і може коливатися.
Як знати, з якого рівня починати?
Ну, якщо ви ніколи не вчили англійську, то вибір невеликий: з самого початку (A1).Тут все буде нове, а тому скучно точно не буде.
А що робити, якщо ви вже щось знаєте трохи? Звідки починати? Пробуйте якийсь рівень, а тоді буде видно. Орієнтуйтеся на свої відчуття комфортності і ще на таку закономірність: щоб потім могти використати вивчене на практиці (при спілкуванні), треба знати це на 100%.
Розумієте тему, але не до кінця? Не йдіть далі, поки не зрозумієте ”до кінця”, поки тема не стане настільки ясною і логічною, що ви подумаєте, що тут взагалі можна не розуміти.
Або все, або нічого. Краще знати менше, але дуже впевнено і на 100%.
Ви самі знаєте ту історію: нема смислу перелітати з рівня на рівень в надії швидше вивчити мову. Ризикуєте зі всім ознайомитись, але нічого не вміти вживати на практиці.
На якому рівні я зможу говорити?
Трохи – рівні А1 (Elementary). Більш впевнено – на рівні A2 (Pre-Intermediate).
Перевірте себе. Можливо, ви вірите в такий популярний міф:
Щоб навчитися спілкуватись на іноземній мові, потрібно пройти всі або майже всі рівні (від Elementary до Proficiency).
І я колись так думала. Напевно, підсвідомо, але точно було таке.
На Pre-Intermediate (А2) я терпеливо чекала поки дійду Advanced (C1): чим вищий рівень і більше слів я вивчу, тим вільніше зможу висловити свою думку.
Завжди здається, що треба щось вивчити, словниковий запас недостатній, відполірувати і відшліфувати, і тоді все піде, як по маслу.
Такий підхід нікудишній, самі розумієте. Майстерність виробляється на практиці, а не в теорії. Вже знаєте кілька десятків слів з англійської і трохи граматики? Можете вже пробувати щось сказати!
Для багатьох моїх учнів – відкриття, що КОЖЕН рівень, навіть Elementary, передбачає вміння розуміти мову та спілкуватися. Не просто складати докупи слова і писати речення, а спілкуватися.
А яка тоді різниця між рівнями?
Ви спитаєте: якщо спілкуватися можна з рівнем Elementary, то навіщо вчити мову далі?
Різниця між різними рівнями – у МОЖЛИВОСТЯХ при спілкуванні.
З рівнем B1 складнувато розказувати про фотосинтез і загрозу глобального потепління, але спокійно зможете розібратися в інструкції чи повідати комусь про улюблене кафе у Львові.
Для спілкування вистачить A2-B1 з головою. За умови, якщо ви вчите мову за принципом “або все або нічого”.
Не спішіть переходити з одного рівня на інший: ризикуєте дійти до Upper-Intermediate (B2), вивчити слова та граматику, але не вміти спілкуватись взагалі, навіть на початкових A1 чи A2.
Чесно скажу, така ситуація на кожному кроці.
Натомість навчіться практично використовувати матеріал та доведіть до автоматизму те, що вивчаєте зараз.
Трохи про кожен рівень володіння англійською
1. Elementary (A1). На цьому рівні Вам можете взаємодіяти на простому рівні, якщо співрозмовник говорить повільно і чітко та готовий прийти на допомогу. На цьому рівні учні можуть відповісти на прості питання при знайомстві (Як тебе звати? Скільки тобі років? Звідки ти і де живеш? і т.д.), маючи невеликий словниковий запас з базових слів.
2. Pre-Intermediate (A2). Рівень, який дає більшу свободу у спілкуванні. Ви розумієте широко вживані вирази, необхідні для повсякденного спілкування у сферах роботи, особистого побуту, сімейного життя, здійснення покупок. Можете спілкуватись у простих щоденних ситуаціях, підтримати розмову про роботу, дозвілля, оточення, плани, покупки, події, які сталися, і таке ін.
3. Intermediate (B1). Рівень, який дозволяє вирішити більшість проблем під час перебування у країні, мова якої вивчається. Можете просто і зв’язано висловитись на знайомі, трохи складніші теми, описати події, сподівання, мрії тощо.
4. Upper Intermediate (B2). Вмієте вільно розуміти швидку англійську мову і без труднощів спілкуватися, використовуючи той словниковий запас, який вже придбали. Можете вільно спілкуватися з носіями мови, вести дискусії за фахом, детально висловитись на широке коло тем, наводити аргументи.
6. Advanced (C1). Необхідний для фахівців. Теми обговорення стають більш специфічними та професійними, наприклад: навколишнє середовище і природні катаклізми, юридичні процеси, жанри літератури, комп’ютерні терміни і т.д.
7. Proficiency (C2). Володієте не тільки розмовним, але й іншими стилями мови, включаючи науковий. Можете висловлюватись спонтанно, дуже швидко і точно, диференціювати найтонші відтінки смислу у доволі складних ситуаціях.
Який я роблю з того висновок?
Мовні рівні – як авто різної вартості і класу.
Головна функція – відвезти Вас кудись. І будь-яке авто відвезе Вас, куди скажете.
Так, на Scoda Oktavia Ви не візьмете участь у перегонах, але можете спокійно об’їхати пів-Європи. За умови, що машина справна, і нічого не відвалюється на ходу.
Те саме з англійською на рівні A2: ви не візьмете участь у засідання ООН, але достойно зможете спілкуватись з іноземцями. За умови, що ви все засвоїли “до кінця”, і нічого не відвалюється на ходу:)
