Коли я приходжу до когось у гості, і там є діти, події розгортаються за одним і тим самим сценарієм.

Мами дітей кажуть своїм чадам продемонстувати мені досконалі знання англійської мови. 

Вибір чомусь завжди падає на тему Тварини. Діти починають перекладати як буде кіт, пес, жаба, бегемот  і інші представники тваринного світу. 

Інколи батьки на цьому не зупиняються і просять дітей продемонструвати ще щось з того, що ті недавно вчили.

Найбільш старанні і слухняні діти розповідають так звані “топіки”. Це – завчені напам’ять, слово в слово, 10-12 речень.

London is the capital of Great Britain – класика шкільної програми.

Діти розповідають, які є визначні пам’ятки у Лондоні, якого розміру це місто і ще інші факти.

Я киваю, хвалю дитину і її старанність, і жодним чином не порушую ідилію цієї соціальної ситуації.

Але є один незручний момент, який я у цій ситуації замовчую, він тут зовсім недоречний, і від мене точно не чекають таких слів.

А у моєму блозі – якраз дуже доречно про це розповісти. Тому розповідаю вам!

Вивчення англійської мови шляхом завчання “топіків” – застарілий, малоефективний, радянський спосіб.

  • Діти не знають значень половини слів з того топіку, а отже слів вони не знають.
  • Діти говорять завченими слово в слово реченнями, а отже самостійно будувати речення не вчаться.
  • Діти вимовляють добру половину звуків неправильно, а отже правильна вимова теж мимо.

Це – метод минулого, який у сучасному світі втратив актуальність і вкрай рідко буває ефективним.

Поділіться вашим досвідом. Як проходили шкільні уроки англійської? Ви вчили у школі “топіки”?

А я розповім ще декілька міфів.

Міф: Чим більше слів я знаю, тим краще говорю англійською.

Правда: Можна мати словниковий запас рівня B2 і не вміти висловити думку.
Так само як мати словниковий запас рівня Elementary і вміти спілкуватись.

 

Міф: Для вивчення вимови, потрібно писати англійську вимову українськими буквами.

Правда:  Ви одразу вчите неправильно. В українській мови немає букв на позначення великої частини англійських звуків. Це те саме, що взяти молоток і ним хотіти розкачати тісто для піци.


Міф: Перекладати тексти – чудовий метод вчити мову.
Правда: Перекладання текстів з англійської на українську – застарілий і малоефективний метод вивчення слів.

 

Міф: Буду вчити тільки слова, граматика мені не потрібна.

Правда: Без граматики ваша англійська буде примітивна і малограмотна.
Впевнено говорити англійською неможливо без знань граматики.

 

Міф: Вчити строго по підручнику.

Правда:  Підручник – не єдиний спосіб вивчення мови. Фільми, серіали, відео та інші онлайн матеріали – невід’ємна частина ефективного навчання.


Міф: Вчити англійську нудно і складно.
Правда: При правильно складеній програмі та вибраних матеріалах вивчення англійської – в кайф.

 

Міф: Вчити тексти напам’ять – ефективний метод покращити англійську.

Правда: Вчити речення напам’ять – це марна трата часу. Потрібно вчитись самостійно утворювати речення.

 

Міф: Головне – не робити помилок.

Правда: Помилки – це невід’ємна частина навчання. У деяких аспектах (наприклад, Speaking) ви не просунетесь ні на міліметр вперед, якщо не будете робити помилок.

 

Міф: Вчити слова потрібно за принципом Слово-переклад, слово-переклад.
Правда: Перекладний метод підходить тільки на початкових рівнях. На вищих рівнях він перестає бути ефективним. Одного перекладу недостатньо.

У коментарях поділіться вашим досвідом вивчення англійської у школі/університеті/на курсах? Що подобалось? А що було марною тратою часу?

Comments

comments